Фізична культура

Завдання фізичного виховання дітей шкільного віку

      Значення фізичної культури в шкільний період життя людини полягає у створенні фундаменту для всебічного фізичного розвитку, зміцнення здоров'я, формування різноманітних рухових умінь і навичок. Все це призводить до виникнення об'єктивних передумов для гармонійного розвитку особистості. Повноцінний розвиток дітей шкільного віку без активних фізкультурних занять практично недосяжно. Виявлено, що дефіцит рухової активності серйозно погіршує здоров'я зростаючого організму людини, послаблює його захисні сили, не забезпечує повноцінний фізичний розвиток.

      У зв'язку з тим, що пік природного розвитку, як правило, припадає на старший шкільний вік, основні фізичні здібності і функціональні можливості можна ефективно підвищити саме в шкільному віці. Цей період є сенситивним по відношенню до всіх фізичних якостей людини. Пізніше розвинути ті чи інші якості вдається насилу.

      Крім того, шкільний вік вважається найбільш сприятливим для навчання різноманітним руховим умінням і навикам, що дозволяє в подальшому значно швидше пристосовуватися виконувати освоєні руху в різноманітних умовах рухової діяльності.

      У шкільному віці досягається певний рівень фізичної та розумової працездатності, що в цілому дозволяє успішно освоювати програмний матеріал теоретичних навчальних дисциплін і фізкультурних програм навчання.

      Національне використання дозвілля, в якому елементи фізичної культури є ефективним засобом проти пасивного проведення часу, дозволяє виключити негативні прояви ряду антисоціальних вчинків (хуліганство, вживання наркотиків, алкоголю тощо).

      І нарешті, фізкультурна активність в період бурхливого розвитку організму істотно полегшує вирішення загально завдань (моральних, трудових, естетичних).

      Спрямоване використання фізичної культури у вихованні дітей і молоді шкільного віку передбачає вирішення наступних завдань.

Оздоровчі завдання

1. Зміцнення здоров'я, сприяння нормальному фізичному розвитку: формування правильної постави, розвиток різних груп м'язів тіла, правильне і своєчасне розвиток усіх систем організму та їх функцій, зміцнення нервової системи, активізація обмінних процесів.

2. Забезпечення оптимального для кожного віку і статі гармонійного розвитку фізичних якостей. У молодшому шкільному віці необхідно звертати увагу на всебічний розвиток фізичних якостей, проте акценти робляться на виховання координаційних здібностей, а також швидкості рухів. У середньому шкільному віці велика увага приділяється вихованню швидкісних здібностей у всіх її формах, а також додається швидкісно-силова підготовка, не пов'язана з граничними напругами силового компонента. У старшому шкільному віці доцільно проводити роботу по вихованню швидкісно-силових і власне силових якостей, а також загальної і анаеробної витривалості.

3. Підвищення опірності організму несприятливих впливів зовнішнього середовища. При будь-якій можливості фізкультурні заняття, в тому числі і уроки фізкультури, доцільно проводити на свіжому повітрі, а не в залі.

4. Підвищення загальної працездатності та прищеплення гігієнічних навичок. Ці завдання вимагають, щоб школярі щодня виконували фізичні вправи, брали водні, повітряні, сонячні процедури, дотримувалися режими навчання і відпочинку, сну, повноцінного харчування. Особливо це відноситься до молодшого і середнього шкільного віку, так як саме в цей період здійснюється найбільш інтенсивний розвиток всіх систем і функцій організму.

Освітні завдання

1. Формування і вдосконалення життєво важливих рухових умінь і навичок. У школярів необхідно формувати наступні п'ять груп рухових умінь і навичок:

1) уміння і навички, за допомогою яких людина переміщує себе в просторі (ходьба, біг, плавання, ходьба на лижах);

2) навички управління статичними позами та положеннями тіла при пересуваннях (стійки, вихідні положення, різні пози, стройові вправи і т.д.);

3) уміння і навички виконувати різноманітні рухи з предметами (м'ячі, скакалки, стрічки, гантелі, палиці);

4) навички управління рухами рук і ніг у поєднанні з рухами в інших ланках тіла (перекиди, перевороти, підйоми, виси, упори, рівноваги);

5) уміння виконувати комплексні руху для переборення штучних перешкод (стрибки опорні, лазіння, стрибки в довжину і висоту).

2. Формування необхідних знань в галузі фізичної культури і спорту. Учні повинні знати:

1) умови та правила виконання фізичних вправ;

2) вплив занять фізичними вправами на основні системи організму;

3) правила самостійної тренування рухових здібностей;

4) основні прийоми самоконтролю під час занять фізичними вправами;

5) роль фізичної культури в сім'ї і т.д.

Виховні завдання

1. Виховання потреби і вмінь самостійно займатися фізичними вправами, свідомо застосовувати їх у цілях відпочинку, тренування, підвищення працездатності і зміцнення здоров'я. Рішення даної задачі в діяльності педагога з фізичної культури і спорту передбачає створення необхідних передумов до самостійних фізкультурним занять учнів, а це обумовлює необхідність: підвищення фізкультурної грамотності школярів; стимулювання позитивної мотивації до фізичної культури; формування основ правильної техніки виконання життєво важливих рухових умінь і навичок; формування організаційно-методичних умінь, що дають можливість правильно побудувати школяреві своє самостійне заняття, дозувати навантаження, застосовувати адекватний метод виховання фізичних якостей, здійснювати найпростіший самоконтроль і т.д.

2. Виховання особистісних якостей (естетичних, моральних і т.д.), сприяння розвитку психічних процесів.

     Перераховані завдання представлені в офіційних документах, що регламентують фізичне виховання в загальноосвітніх закладах (школа, училище, ліцей, коледж і т.п.). Вони відіграють роль орієнтовних установок для всіх сторін спрямованого використання фізичної культури в період шкільного віку